Хелм, місто, розташоване у східній частині Люблінського воєводства, на краю Хелмських пагорбів. Він належить до найдавніших поселень сучасного Люблінського регіону. Хелм – важливий транспортний вузол, адже тут пролягає найкоротший маршрут, що з’єднує Західну Європу з Україною: Париж – Берлін – Варшава – Хелм – Київ.
Крейдові пагорби, характерні для цієї місцевості, є не лише мальовничою різьбою, а й важливою сировиною для міста з часів середньовіччя. Дізнатися про важливість крейди для Хелма можна, відвідавши Хелмські крейдові підземелля, розташовані під старим містом. Історичні крейдові шахти – єдиний об’єкт такого типу в національному та європейському масштабах. Унікальним місцем у Хелмі є також Кафедральна Гора, яка є центральною точкою міста. Гору видно з відстані багатьох кілометрів і кожної під’їзної дороги до міста: зі сходу, заходу, півночі та півдня. Панорама міста захищена консерватором, саме тому в ньому не будуються висотні будинки та високі будівлі. Протягом століть воно радувало своїм мальовничим розташуванням та пам’ятками. Назва міста походить від слов’янського терміну для пагорба, написаного в російських хроніках як Холм. «… на Хелмський землі переплелися впливи культури та мистецтва Східної та Західної Візантії та Західної Європи, нитки переплетені з історією різних народів, що живуть у цих районах – поляків, русинів, німців, вірмен, євреїв. Місто Хелм виросло на кордоні двох гілок слов’ян, які в минулому підлягали різним культурним, соціальним та політичним орієнтаціям» 1). Розташування міста на перехресті східної та західної культур означає, що протягом століть воно має надзвичайно бурхливу історію, що мало величезний вплив на історичну архітектуру Хелма.
На Кафедральній Горі, яку також називають Хелмська Гора, є поселення Висока Горка, крім того, базиліка Різдва Пресвятої Богородиці зі святилищам Хелмської Богоматері, а також палац уніатських єпископів початку 18 століття, і монастир Базиліянів та Устилузька Брама. Нижче гори, біля ринку розташована парафіяльний костел Відправлення св. Апостолів, витримана в стилі пізнього бароко. Поруч знаходиться костел Андрія Апостола зі святилищам св. Антонія та монастир от. Реформаторів. Серед сакральних пам’ятників належить звернути увагу на каплицю Св. Миколая та Уніатський духовний Семінарії в Хелмі, Православну парафіяльну церкву Св. Йоана Богослова. Поруч знаходиться колишня невелика синагога з багато прикрашеним фасадом з елементами сецесії. Серед світських будівель варто звернути увагу на Крецшмарський палац, збудований на межі ХІХ – ХХ століть – тепер місцевий Весільний палац, ратуша міжвоєнного періоду, яка планувалася як крило для Міського Театру. У будівлі колишньої Технічної Школи Залізних Доріг, побудованої в 1878 році, в цей час вже було електричне освітлення. В даний час знаходиться там Ректорат Державної Вищої Професійної Школи в Хелмі. Унікальним архітектурним заложенням є сьогоднішній Житловий Квартал «Дирекція», який планувався як місто-огород, і який по формі нагадує орла. Його будівництво розпочалося в 1928 році, центральним місцем є будівля – офісний будинок, в якому мала розміщуватися дирекція ПКП. Повна реалізація будівництва Нового Міста була перервана між другими Другою Світовою Війною.
У місті є багато чарівних місць, чому сприяють круті вулиці, що опускаються вниз від Кафедральної Гори. Однак на околицях міста є руїни оборонної вежі в Белавіні з 13 століття, археологи включають її до комплексу середньовічних кам’яних будівель разом із вежею в Столпі та житлово-сакральним комплексом періоду князя Данила Романовича.
Важливе місце в трагічній історії Хелма займає один з найбільших німецьких концентраційних таборів смерті Stalag 319 часів Другої світової війни. Перебували у ньому затримали переважно радянські військовополонені, близько 200 000, з яких близько 90 000 назавжди залишилися у Хелмський землі. Ще одна трагічна карта в історії Хелма – це винищення німцями єврейського населення під час Другої світової війни. Особи єврейського походження в різні часи становили від 50 до 75 відсотків жителів міста. На початку Другої Світової Війни проживало в Хелмі17 тис. Євреїв. Створене німцями в місті Гетто, було також транзитним табором для тисяч Євреїв, привезених з усієї Європи до табору смерті в Собіборі.
Хелм – надзвичайно цікаве місце для постійних досліджень для істориків та археологів. Міжнародні колективи вчених, переважно з Польщі та України, протягом багатьох років вражають щороку результатами своїх археологічних робіт. Вони досліджують найдавнішу і найвищу частину міста, яка називається Кафедральною Горою разом з Високою Горкою, на якої знаходився житловий і релігійний комплекс з 13 століття, побудований князем Данилом Романовичем. Незвичайні таємниці історії Хелма та цієї частини Європи розкривають також вчені з Польщі та України, вивчаючи склепи та простори, розташовані під підлогою Базиліки Різдва Пресвятої Богородиці. Команди вчених розширюють свої знання про прикордонне місто від раннього середньовіччя до сучасності. Вони наближають історію поляків та українців, показуючи світлі та темні сторінки загальної, часто складної історії.
Однак, мабуть, більше нас з’єднує, ніж розділяє. Коли українці приїжджають до Хелма, вони збираються біля пам’ятної дошки, присвяченої першому президентові Незалежної України – Михайлу Грушевському, який народився у цьому місті. На історичному православному кладовищі вони відвідують надгробний пам’ятник Прем’єр-міністра уряду Української Народної Республіки Пилипа Пилипчука. З іншого боку, Хелміани охоче відвідують свої рідні міста за Бугом, улюблений Львів та всі чарівні, насичені історією та легендою, унікальні для поляків місця, за східним кордоном Польщі.
Ми говоримо, що «історія – вчитель нації». Давайте вчитися її, витягати висновки з минулого. Давайте поговорити та обговорити складні події в історії Поляків та Українців. Сформувавши правильні висновки з цих дискусій та суперечок, давайте будувати мости взаєморозуміння та взаємоповаги, впевнено дивлячись на спільне, добре майбутнє як для Польщі і Поляків, так для України та Українців.
1) К. Март, Вступ, в: Від Кафедральної Церкви короля Данила Романовича до Базиліки Різдва Пресвятої Богородиці в Хелмі за редакцією А. Буко, Ст. Голуб, Хелм 2018, стор.10.