15 травня 2020 року, у 76-ту річницю ліквідації табору військовополонених 319 у Хелмі, Почесного Консула України в Хелмі, Пана Станіслава Адамяка, представляла Віце-Голова Правління Фонду Партнерство та Співпраця Ельжбета Байкевич-Каліщук. Під час цієї церемонії посвяченої пам’яті померлих ув’язнених, квіти також поклали: сенатор Республіки Польща, професор Юзеф Зайонц, Голова Правління Хелмського Наукового Товариства, Пан Зигмунд Гардзінські, Президент Асоціації Хелмські Щорічник д-р. Анджей Рибак, Секретар Правління Союзу Ветеранів і Резервістів Польської Армії д-р. Павел Керніковські, Президент Союзу Солдатів Польської Армії Пан Ян Грех та Пан Зенон Суховські із цього Союзу. Біля пам’ятника поруч із початковою школою № 8, взяла участь Директор Школи Пані Беата Кавалець та працівники цього закладу. Гарнізон Хелм виставив почесну варту біля цього пам’ятника.
Квіти були покладені до Пам’ятників: на кладовищі по алеї Дружби / вул. Окшовська; по вул. Поланецької 8 (поруч із початковою школою № 8); на кладовищі військовополонених по вул. Войславицької та біля пам’ятника у лісі Борек, де знаходився крематорій, т. зв. «Пательня».
Слід пам’ятати, що німці почали створювати табір у Хелмі в червні 1941 року – під час окупації Польщі у Другій світовій війні, і був будований для полонених із прикордонних боїв на Східному фронті. Він складався з основного табору Stalag 319 A по вул. Окшовська, Stalag 319 Б по вул. Львівська та Stalag 319 В – по вул. Брестська Рампа. Загалом він займав площу близько 180 га. Протягом першого року роботи табору, він був місцем винищення для радянських військовополонених, потім також французьких, бельгійських, британських, італійських та польських. Оцінки свідчать, що загалом у таборі в Хелмі, перебувало близько 200 000 осіб, з них близько 90 000 загинуло. Це були заплановані винищувальні дії Німців. Головною причиною смерті було голодування, дуже важка фізична робота, надзвичайно важкі санітарно-гігієнічні та побутові умови – вони перебували під відкритим небом або в землянках, які в’язні мусили готувати самостійно. Проводилося також багато екзекуцій. Вбитих поховали в масових могилах, більшість близько 60 000 людей поховані на кладовищі по алеї Дружби / вул. Окшовська та на кладовищі по вул. Войславицької. 15 травня 1944 року відбувся, підготовлений німцями, останній транспорт полонених із Stalag 319 в Хелмі до інших таборів. З 2009 року, в день 15 травня згадується пам’ять про ув’язнених, які назавжди залишилися у хелмської землі.
15 maja 2020 roku w 76. rocznicę likwidacji obozu – Stalag 319 w Chełmie, Konsula Honorowego Ukrainy w Chełmie Pana Stanisława Adamiaka, reprezentowała Wiceprezes Zarządu Fundacji Partnerstwo i Współpraca Elżbieta Bajkiewicz-Kaliszczuk. Podczas tego spotkania przywołującego pamięć zmarłych jeńców, kwiaty składali również: Senator Rzeczypospolitej Polskiej Pan Profesor Józef Zając, Prezes Zarządu Chełmskiego Towarzystwa Naukowego Pan Zygmunt Gardziński, Prezes Stowarzyszenia Rocznik Chełmski dr Andrzej Rybak, Sekretarz Zarządu Związku Weteranów i Rezerwistów Wojska Polskiego dr Paweł Kiernikowski, Prezes Związku Żołnierzy Wojska Polskiego Pan Jan Grzech oraz Pan Zenon Suchowski z tego Związku. Przy pomniku obok Szkoły Podstawowej Nr 8 udział wzięła Dyrektor Szkoły Pani Beata Kawalec oraz pracownicy z tej placówki. Natomiast Garnizon Chełm wystawił przy tym pomniku wartę honorową.
Kwiaty złożono przy Pomnikach: Cmentarza al. Przyjaźni / ul. Okszowska; ul. Połaniecka 8 (obok Szkoły Podstawowej Nr 8); Cmentarza jenieckiego przy ul. Wojsławickiej oraz przy pomniku w lesie Borek, gdzie było krematorium, tzw. „Patelnia”.
Należy przypomnieć, że Niemcy rozpoczęli tworzenie obozu na terenie Chełma w czerwcu 1941 roku – podczas okupacji Polski w II wojnie światowej, budowany był z przeznaczeniem dla jeńców z walk przygranicznych na froncie wschodnim. Składał się on z obozu głównego Stalag 319 A przy ul. Okszowskiej, Stalag 319 B przy ul. Lwowskiej oraz Stalag 319 C – ul. Rampa Brzeska. Łącznie zajmował powierzchnię około 180 hektarów. Podczas pierwszego roku funkcjonowania Stalagu, był on obozem zagłady dla jeńców radzieckich, potem również francuskich, belgijskich, brytyjskich, włoskich i polskich. Dane szacunkowe wskazują, że łącznie na terenie obozu w Chełmie przebywało około 200 000 osób, z tego około 90 000 zmarło. Były to planowe działania eksterminacyjne Niemców. Główną przyczyną śmierci było głodzenie, bardzo ciężka praca fizyczna, skrajne warunki sanitarne, higieniczne i mieszkalne – przebywali pod gołym niebem lub w ziemiankach, które jeńcy sobie przygotowali. Odbywały się również liczne egzekucje. Zmarli chowani byli w zbiorowych mogiłach, najwięcej bo około 60 000 osób pochowanych jest na Cmentarzu przy al. Przyjaźni / ul. Okszowska oraz na Cmentarzu przy ul. Wojsławickiej. 15 maja 1944 roku, odbył się przygotowany przez Niemców, ostatni transport jeńców ze Stalagu 319 w Chełmie, którzy rozmieszczeni zostali w innych obozach. Od 2009 roku – 15 maja, przywoływana jest pamięć o jeńcach, którzy na zawsze pozostali w chełmskiej ziemi.
